День, який запам'ятався на все життя, народження донечки!

Ось і настав день візиту    — це був понеділок 18липня 2011року, ми раді були побачити свою донечку втретє на екрані УЗД, сказали, що все добре, прийти на останній візит через тиждень в середу, адже срок виходив лише 30липня, але не все стається, як планується! Наступного дня проснулась в 6 годині ранку з біллю внизу живота, я зрозуміла — це так звані схватки починаються…Подумала ще ні,20число було б добре,3роки, як одружились з чоловіком — подарунок був б супер саме в цей день, але так довго терпіти біль теж не хотілось… Почала рахувати їх різницю, відстань була спочатку 15,14,13,12, та коли була 12год дня, коли вже болі починались більшими, вирішили їхати в лікарню, хоч я казала, та ні ще скоро, та таки поїхали… Проміжок між схватками зменшувався, так, що деколи відключалась від болю, лікарі казали ще не скоро 1см, але через пів години, коли відійшли води за 2хв з 3 — го поверху я вже була в род залі на 1 — му.Все пройшло так швидко — за третім разом, що навіть сама не зрозуміла, лише почула перші крики моєї найріднішої в світі дитинки— це була година 18:04   вага 2610, зріст 47см сльози покотились рікою з радості.Запитали як звати? у відповідь я сказала: Nicole-Ніколь, та подумавши хвилину потому я звернулась до лікарки чи можна доповнити ім'я, у відповідь почула:«звичайно так» ось і додала Oleksandra-Олександра.Коли її поклали на груди-сльози знову почали котитись рікою, бо я не вірила, що вже є таке сонечко і, що все найгірше було позаду, забула про біль, яка мене так стомила до цього часу! Привезли мене в палату — поставили на ліжко, вже через годину принесли після контролю мою доцю, та коли вона відкрила свої маленькі та сіро-сині оченята, я була шокована, бо саме такі як я хотіла, хоча це не основне, основне те, що ми тепер разом і що Ніколь продовжує радувати з кожним днем все більше і більше!І я дякую Богу, що дав мені таку можливість відчути такі прекрасні емоції та можливість відчути себе матір'ю.На 3 день нас виписали додому.Ось така наша історія, як сон, але все реальність та безмежне життєве щастя! Можливо це і якийсь знак, а можливо це тільки мені так здається та 19 числа цього ж місяця пару років тому померла моя бабуся і здається ніби Бог замінив цей день з горя на щастя… Ось так-а ви як вважаєте? Вірите в таке співпадіння чи ні?.. Далі буде…