Права беременных женщин в Украине

ПРАВА ВАГІТНИХ ЖІНОК Наши Права
опубликовано Livkovich
 7 мая 2010 г. (FST)
518 просмотров Незабаром Ви станете мамами і будете нести відповідальність не тільки за себе, але і за свого малюка. Від Вашої правової обізнаності щодо захисту материнства та дитинства буде залежати чи зможете Ви захистити свої права і права своєї дитини та отримати допомогу гарантовану законом та державою. Ознайомившись з інформацією даної статті Ви дізнаєтесь як українське законодавство захищає права матері та дитини.
I. Закони, що захищають права вагітної на робочому місці.

Витяг з кодексу законів про працю:
Стаття 176: Забороняється залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження;
Стаття 178: Вагітним жінкам та жінкам, що мають дітей віком до 3 років, відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою;
Стаття 183: жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, надається, крім загальної перерви для відпочинку і харчування; додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше, чим через 3 години, тривалістю не менше 30 хвилин кожна;
Стаття 184: Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до 3 років, а одиноким матерям за наявністю дитини, віком до 14 років.

II. Закони, що регламентують порядок отримання матеріальної допомоги
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»:

Стаття 7: Право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, мають всі жінки (у тому числі й неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування.
У разі, якщо жінка на день народження дитини застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.
Стаття 8: Підставою для призначення жінкам допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та наступні довідки:
– з основного місця роботи (служби, навчання); державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;
– з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються);
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам на весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей 70 календарних днів) після пологів.
Стаття 10: Право на одноразову допомогу при народженні дитини. На 2006 рік розмір допомоги відповідно до цього Закону здійснюється у розмірі 8500 грн. Виплата допомого здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400., а решта протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18: Право на отримання одноразової допомоги на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі.

III. Закони, що гарантують гендерну рівність: Закон України «Про охорону дитинства»

Стаття 12: На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання.
Закон України «Про відпустки»
Стаття 18: Жінка має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-річного віку. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

IV. Закони, що захищають права породіль.
Наказ МОЗ № 582 від 15.12.2003 року:
«Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», де розписано право жінки на вільну поведінку під час пологів, вертикальні пологи, спільні пологи з чоловіком чи помічником, покладання дитини на живіт матері в третьому періоді пологів, виключне кормління тільки грудним молоком;
Наказ МОЗ № 620 від 29.12.2003 року:
«Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», який регламентує права жінки та дитини як в пологовому будинку, так і в післяпологовому періоді.