Сьогодні я їздила у лавру Сергія Радонезького, недалеко від мене. Не могла знайти потрібне місце. Звернулася по допомогу, а тут жінка мені відповіла українською.
Ви собі не уявляєте, як я була щаслива. Жива людина відповіла мені українською… думала, я її розцілую. Одразу зрозуміла, що вона з південного заходу. Так і виявилось.
Я так рідко чую рідну мову. А цього року ще й не змогла навіть поїхати. З задоволенням поговорила. Дуже рідко маю можливість поспілкуватися так. А пишу ще менше. Здається, забуду скоро так))) Діти вже важко розуміють навіть. Деколи достаю українською книжки, сама читаю їм вірші та казки.
Кто меня понимает???? Когда уже эти границы пооткрывают?????
Усім приємних здивувань та сюрпризів))))
Пусть у вас тоже будут приятные моменты, девочки)))))))
Всё понимаю, жила на Украине 16 лет, и школу там закпнчивала. Прочитала как будто тект на рксском, без запинки. Но разговривать не могу и не хочу. Не люблю украинский язык
В Україні))))) ахахах
Частично понимаю)
Я Вас понимаю. 🙂 3 года жила в Украине, работала с клиентами с З. Украины. Сейчас вроде бы есть возможность через Минск полететь, и из Москвы точно ходят автобусы до Киева
Граница закрыта ( автобус дети не выдержат. До нас 2 суток ехать.) К тому же, дело ж не в транспорте, а в карантине. То, куда мне надо в оранжевой и красной зоне, если вы понимаете.
Ого, Вам далеко, конечно… и с детьми. У меня супруг ездит к маме в Киев из Москвы (часов 15-17). Честно говоря, не знаю что за обозначение зон..
Там сейчас все поделено на зоны. Где совсем плохо с уровнем заболеваемости и смертности — красная зона, на втором месте оранжевая, потом желтая и зелёная, кажется.