вірші

Світанковий сон
Наснилось, що я сонечко,
Ясне вогонь-вогонечко,
Встаю з-за небокраю
Над горами, над нивами,
Усіх роблю щасливими,
Всіх грію – зігріваю.
Та чую голос лагідний
Такий солодко ягідний
У сутінках кімнати.
То мама каже: «Донечко,
Раз ти у мене сонечко,
То вже пора вставати»
А. Бортник

ПОМIЧНИЦЯ
Я у мами помiчниця.
Мамi я допоможу:
Складу книги на полицi,
Ляльку спати положу,
На столi поприбираю,
Квiти на вiкнi поллю.
Тiльки трошки ще пограюсь.
Потiм… Завтра все зроблю.
Наталя Бутук


Мудрі поради
Прислухайся, дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.
Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.
Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.
Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
– Прислухайтесь до нього!
Леся Вознюк



Я прокидаюся рано -
Й зразу, хоч ще не встаю,
тільки спросоння погляну,
бачу матусю свою.
Мати — досвітня пташина,
З досвітку віч не зімкне,
ходить по хаті навшпиньки,
щоб не збудити мене.
Мати — то сонечко рідне,
сонечко ясне, земне,
слово її заповітне
гріє і живить мене.
Іван Гнатюк


Найрідніша
— Хто розкаже мені казку,
хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
— Хто нас ніжить і голубить,
пестить, гладить, ніжно й любо
пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!
Любов Голота





Казочка від мами
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька.
Я тоді до неньки тілом всім тулюся –
бо цікаво слухати і боюся...
Ось князівна-краля у неволі в змія,
лицар побиває змія-чародія.
Ось і чарівниця, згорблена бабуся –
ох, цікаво слухати і боюся...
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька,
каже мені казку рідними словами –
ох, яка то люба-мила казочка від мами!
Роман Завадович



Що кому сниться
Сниться полю дощик,
Картоплині – горщик,
А відерцю сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
Вадим Крищенко

Мама! Мама! — гарне слово,
Тільки скажеш — все готово
«Мамо, кашки!» — кашка є.
«Мамо, чаю!» — вже наллє.
«Мамо, спатки!» — вже роззутий,
І у ліжку, і укритий.
«Мамо, ніжку зав'яжи»,
«Мамо, казку розкажи!»
Мама! Мама! — гарне слово!
Тільки скажеш — все готово!